| Як визначити коли призначена послуга обов'язково потребує направлення? Як з боку лікаря, який робить призначення, так і з боку персоналу, який надає послугу.лікар робить призначення (у рамках encounter package чи поза ними), як він приймає рішення коли достатньо зробити призначення, а коли необхідно ще і направлення? Як персонал, який надає послугу, визначить у конкретному випадку, чи для надання послуги достатньо призначення, чи потрібно направлення? | - визначити критерії, за якими можна чітко розділити призначення та направлення наразі неможливо
- додавання призначень як нового об'єкту до складу encounter package призводить до необхідності виконувати реалізацію адміністративно-логістичних процесів ідентичних процесу із service request
- додавання призначень як окремих об'єктів (service request та medication request) у складі encounter package призводить до ряду логічних та технічних проблем: потрібно або відходити від принципу подання за один call одного документу, для того, щоб і призначення і направлення передавати за один виклик, або дублювати записи: створювати у рамках пакету призначення, і потім на його підставі створювати за потреби направлення.
Прийняті рішення: - Процедура може бути переданою до системи e-Health як частина ecnounter package без прямого посилання на направлення чи призначення. При цьому вважається, що лікар зробив необхідні призначення у текстовому вигляді у цьому ж пакеті, але система ніяк не перевіряє наявність таких призначень та їх відповідність виконаній процедурі
- Будь-яке призначення, надання послуг за яким буде чи повинно відбуватися поза рамками поточної взаємодії із лікарем, незалежно від того, буде вона надаватися у поточному медичному закладі чи ні, потребує створення окремого направлення (service request) на підставі взаємодії. При цьому вважається, що ця взаємодія містить підтвердження доцільності такого призначення, але система ніяк не перевіряє наявність таких даних та їх відповідність направленню.
|
| Сутність encounter package для вторинної допомоги: кількість діагнозів, тип епізоду | - наразі існує тип епізоду та взаємодії - лікувальний, який виходить із принципу "один епізод на один основний діагноз"
- є розуміння:
- що існують інші види епізодів та/чи взаємодій, наприклад, які мають за мету не лікування пацієнта, а його обстеження із метою постановки діагнозу, та таких діагнозів, як основних, так і супутніх до них, може бути декілька
- що взаємодія (encounter) <> консультативний висновок, але за fhir документ encounter містить у собі консультативний висновок як необов'язкову частину.
- Eugene Yesakov (Unlicensed) потрібно визначити із МОЗ які можуть бути типи епізодів та взаємодій, визначити як лікар діє чи повинен діяти на практиці надаючи документацію за різними типами епізодів та взаємодій, скільки епізодів та взаємодій він створює в залежності від мети звернення пацієнта, як надається зворотній зв'язок лікарю, що направив пацієнта.
Прийняті рішення: - у поточному скоупі орієнтуємося на існування тільки одного типу епізодів та взіємодій - а саме лікувальних. Різниця між взаємодією лікаря первинної допомоги і лікаря вторинної допомоги виражена в вимогах до обов'язковості атрибутів та використовуваних довідниках (подробиці у нотатках із попередніх зустрічей)
|