ЕСОЗ - публічна документація

Skip to end of metadata
Go to start of metadata

You are viewing an old version of this page. View the current version.

Compare with Current View Page History

« Previous Version 2 Current »

1. Нові довідники 

1.1 Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я НК 030:2022 (МКФ)

1.1.1 Сфера застосування МКФ

Довідник застосовується для уніфікації міжсекторального кодування інформації, що стосується здоров’я та обмежень повсякденного функціонування / обмежень життєдіяльності людини (особи з обмеженнями повсякденного функціонування, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) в документації, зокрема індивідуальному реабілітаційному плані, у електронній системі охорони здоров’я закладів охорони здоров’я та реабілітаційних закладів при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, а також при наданні допомоги у сферах соціального захисту, освіти, фізичного виховання та спорту та працевлаштування осіб з обмеженнями повсякденного функціонування (осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю), забезпечення безбар’єрності та доступності.

1.1.2 Загальні положення

Довідник охоплює всі аспекти здоров’я людини та деякі складові добробуту, пов'язані зі здоров'ям, та описує їх в термінах доменів здоров'я та доменів, пов'язаних зі здоров'ям (прикладами доменів здоров’я є бачення, слухання, ходьба, навчання, натомість прикладами доменів, пов’язаних зі здоров’ям, є транспортування, навчання, соціальні взаємодії). Класифікація залишається в широкому контексті здоров'я і не охоплює обставини, які не пов’язані зі здоров’ям, наприклад такі, які викликані соціально-економічними факторами. Наприклад, через свою расу, стать, релігію чи інші соціально- економічні характеристики люди можуть бути обмежені під час виконання ними завдання в їх поточному середовищі, але це не обмеження участі, пов'язані зі здоров'ям, як класифіковано в МКФ.

Метод класифікації – ієрархічний, порядковий, чотирирівневий, дев’ятизначний.

Об’єктами класифікації є:

  • порушення структур та функцій організму;

  • обмеження активності та обмеження можливості участі;

  • фактори середовища при будь-яких станах здоров’я, які кодуються окремо та незалежно за національним класифікатором НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”.

1.1.3 Структура кодів МКФ

Класифікатор має чотирирівневу структуру і складається з двох частин (Функціонування та обмеження життєдіяльності і Контекстуальні фактори) та чотирьох компонентів (Функції організму, Структури організму, Активність та Участь, Фактори середовища).

Малюнок 1. Структура МКФ

Структура кодів має наступні формати:

  • х1 (перший рівень);

  • х111 (другий рівень);

  • х1111 (третій рівень); 

  • х11111 (четвертий рівень),

де префіксами є: 

  • “b” – для “Функцій організму”;

  • “s” – для “Структури організму”;

  • “d” – для “Активність та Участь” та 

  • “e” – для “Фактори середовища”.

Відповідно, кожен з компонентів “Функції організму” та “Структури організму” має чотири рівні (b1-b51059, s1-s76009), кожен з компонентів “Активність та Участь” та “Фактори середовища” мають три рівні (d1-d9309, e1-e5959).

1.1.4 Кваліфікатори МКФ

Додатково при кодуванні кожного з доменів використовуються кваліфікатори, які визначають величину проблеми та зазначаються після кодів доменів через крапку. Без кваліфікаторів коди не мають власного значення.

Компонент “Функції організму” (префікс коду – “b”) має один кваліфікатор:

1. Кваліфікатор “Обсяг або величина порушення”

  • b11111.0 “відсутні порушення”

  • b11111.1 “легкі порушення”

  • b11111.2 “помірні порушення”

  • b11111.3 “важкі порушення”

  • b11111.4 “абсолютні порушення”

  • b11111.8 неуточнено

  • b1111.9 не застосовується.

Наприклад: код b530.4 – абсолютні порушення (кваліфікатор) “функції підтримання ваги”.

Компонент “Структури організму” (префікс коду – “s”) має три кваліфікатори, які мають використовуватись одночасно:

1. Кваліфікатор “Обсяг або величина порушення”

  • s11111.0YZ “відсутні порушення”

  • s11111.1YZ “легкі порушення”

  • s11111.2YZ “помірні порушення”

  • s11111.3YZ “важкі порушення”

  • s11111.4YZ “абсолютні порушення”

  • s11111.8YZ неуточнено

  • s11111.9YZ не застосовується (де Y – другий кваліфікатор “природа змін у структурах організму” та Z – третій кваліфікатор “анатомічна локалізація”).

2. Кваліфікатор “Природа змін у структурах організму”

  • s11111.Х0Z “відсутність змін у структурі”

  • s11111.Х1Z “повна відсутність”

  • s11111.Х2Z “часткова відсутність”

  • s11111.Х3Z “додаткова частина”

  • s11111.Х4Z “аберантні розміри”

  • s11111.Х5Z “порушення цілісності”

  • s11111.Х6Z “змінене розташування”

  • s11111.Х7Z “кількісні зміни структури, включно із накопиченням рідини”

  • s11111.Х8Z неуточнено

  • s11111.Х9Z не застосовується (де Х – перший кваліфікатор “обсяг та величина порушення” та Z – третій кваліфікатор “анатомічна локалізація”).

3. Кваліфікатор Анатомічна локалізація

  • s11111.XY0 “більш ніж одна ділянка”,

  • s11111.XY1 “справа”,

  • s11111.XY2 “зліва”,

  • s11111.XY3 “з обох сторін”,

  • s11111.XY4 “спереду”,

  • s11111.XY5 “ззаду”,

  • s11111.XY6 “проксимально”,

  • s11111.XY7 “дистально”,

  • s11111.XY8 неуточнено,

  • s11111.XY9 не застосовується (де Х – перший кваліфікатор “обсяг та величина порушення” та Y – другий кваліфікатор “природа змін у структурах організму”).

Наприклад: код s73000.451 – абсолютні порушення (перший кваліфікатор) цілісності (другий кваліфікатор) “структури кісток плеча” справа (третій кваліфікатор).

Компонент “Активність та Участь” (префікс коду – “d”) має два кваліфікатори щодо величини обмежень активності та обмежень можливості участі, які мають використовуватись одночасно:

1. Кваліфікатор “Виконання”

  • d1111.0Х “відсутні труднощі”

  • d1111.1Х “легкі труднощі”

  • d1111.2Х “помірні труднощі”

  • d1111.3Х “важкі труднощі”

  • d1111.4Х “абсолютні труднощі”

  • d1111.8Х неуточнено

  • d1111.9Х не застосовується (де Х – другий кваліфікатор “здатність”).

2. Класифікатор “Здатність”

  • d1111.Y0 “відсутні труднощі”,

  • d1111.Y1 “легкі труднощі”,

  • d1111.Y2 “помірні труднощі”,

  • d1111.Y3 “важкі труднощі”,

  • d1111.Y4 “абсолютні труднощі”,

  • d1111.Y8 неуточнено,

  • d1111.Y9 не застосовується (де Y – перший кваліфікатор “виконання”).

Наприклад: код d4154.23 – важкі труднощі із здатністю (другий кваліфікатор) та помірні труднощі з виконанням (перший кваліфікатор) “утримання положення стоячи”.

Компонент “Фактори середовища” (префікс коду – “е”) має один рівень кваліфікаторів щодо величини та виду впливу факторів середовища.

У разі, якщо фактор середовища є бар’єром – він зазначається простою цифрою (“1”), а якщо фактор середовища є сприятливим чинником – він зазначається з позначкою “+” (“+1”):

  • е1111.+0 “бар'єр або сприятливий чинник”

  • е1111.0 “відсутність сприятливого чинника” або відсутність бар'єру”

  • е1111.+1 “легкий сприятливий чинник”

  • е1111.1 “легкий бар'єр”

  • е1111.+2 “помірний сприятливий чинник”

  • е1111.2 “помірний бар'єр”

  • е1111.+3 “важкий сприятливий чинник”

  • е1111.3 “важкий бар'єр”

  • е1111.+4 “абсолютний сприятливий чинник”

  • е1111.4 “абсолютний бар'єр”

  • е1111.8 неуточнено

  • е1111.9 не застосовується.

Наприклад: код e320.+4 – абсолютний сприятливий чинник (кваліфікатор), або e1500.4 – абсолютний бар’єр (кваліфікатор).

1.1.5 Реалізація довідника МКФ у ЕСОЗ

Класифікатор реалізується у вигляді двох пов’язаних довідників (“Класифікатор НК 030:2022” та «Кваліфікатори НК 030:2022»), що мають спільну структуру відображення ієрархії частин, компонент та розділів, що наведена на Малюнку 1. 

Структура кодів та ієрархії дозволяє у майбутньому, у разі потреби, проводити:

  • додавання до списку кодів нових, невикористаних раніше;

  • маркування кодів, по яким буде прийнято рішення щодо виключення їх з подальшого використання, але зі збереженням в складі довідника для зворотної сумісності раніше внесених даних (керування значенням is_active - ознаки поточної актуальності кожного коду );

  • додавання нових рівнів та компонент кодування (наприклад, кодів компоненти «Особисті фактори», що наразі не має реалізації кодування, але передбачена структурою класифікатора).

1.2 Довідник “Допоміжні засоби для осіб з обмеженням життєдіяльності” ISO 9999: 2016 (ДЗР)

1.2.1 Сфера застосування Довідника ДЗР

Цей Довідник встановлює класифікацію та термінологію спеціально виготовлених або загальнодоступних допоміжних засобів для осіб з обмеженням життєдіяльності .

До Довідника включені допоміжні засоби, які використовуються особами з обмеженням життєдіяльності, проте потребують допомоги інших осіб для їх експлуатації.

1.2.2 Загальні положення

Класифікація ґрунтується на функціях засобів, що підлягають класифікації. Зокрема, слід зазначити, що допоміжні засоби, що їх використовують виключно для тренування навичок, включені до Класу 05 Допоміжні засоби, які мають основну функцію, іншу ніж тренування, але які також можна використовувати для тренування, включені до класу, який охоплює їхню основну функцію.

  Програмне забезпечення класифікується на рівні розділу, що стосується його функції. Багатофункціональні засоби також класифікуються з урахуванням основної функції.

1.2.3 Структура Довідника ДЗР

Класифікація складається з трьох ієрархічних рівнів: класи, підкласи і розділи.

Кожен клас, підклас або розділ складається з коду, найменування, та ознаки поточної актуальності кожного коду.

Коди складаються з трьох пар цифр.

Перша пара цифр позначає клас, друга пара цифр – підклас, а третя пара цифр – розділ. Із практичних міркувань у Міжнародному стандарті ISO 9999: 2016, що є основою Довідника, класи позначаються тільки однією парою цифр (без двох пар нулів), а підкласи позначаються двома парами цифр (без однієї пари нулів).

Код визначає позицію класу, підкласу чи розділу відповідно у класифікації.

Класи 01, 02 і 90–99 та відповідні підкласи і розділи зарезервовані для національних заявок. 

Підкласи XX 01, XX 02, і XX 90–XX 99 та відповідні розділи зарезервовані для національних заявок. 

Розділи XX XX 01, XX XX 02 і XX XX 90–XX XX 99 зарезервовані для національних заявок.

Підкласи XX 88 і розділи XX XX 88 зарезервовані для допоміжних засобів під найменуванням «Інше (найменування батьківського класу або батьківського підкласу)» для міжнародних заявок.

Крім того, для національних або місцевих цілей до будь-якої частини класифікації можна додавати додаткові рівні, напр., 4 рівень.

1.2.4 Найменування класів, підкласів і розділів Довідника ДЗР

Наскільки це можливо, прийнята загальновживана термінологія. 

Усі найменування у класифікації наведені в множині. 

Найменування на рівні класу загалом описують широку сферу функцій засобу, наприклад, допоміжні засоби для ведення домашнього господарства та участі в домашньому житті, допоміжні засоби для активності та участі, пов’язаних із особистою мобільністю й транспортуванням та допоміжні засоби для трудової активності та участі у працевлаштуванні. 

Найменування на рівні підкласу описують спеціальну функцію, наприклад, «допоміжні засоби для читання», у межах широкої сфери, охопленої класом, наприклад, «допоміжні засоби для менеджменту комунікацією та інформацією». 

1.2.5 Правила, які використовуються в класифікації Довідника ДЗР

Клас дорівнює сумі його підкласів, а підклас дорівнює сумі його розділів. 

Загалом, частини допоміжних засобів, аксесуари для допоміжних засобів, індивідуально адаптовані допоміжні засоби та індивідуальні пристосування в будинках та інших приміщеннях віднесені до того самого підкласу чи розділу, що й допоміжний засіб, із яким вони пов’язані. 

Частини, аксесуари і пристосування класифіковані окремо, якщо вони пов’язані з групою допоміжних засобів. У таких випадках вони класифіковані якомога ближче до групи допоміжних засобів, із якими вони пов’язані. 

Класи створені таким чином, щоб вони не накладалися на описані широкі функції інших класів. Підкласи створені таким чином, щоб вони не накладалися на специфічні функції інших підкласів. Розділи створені таким чином, щоб вони не накладалися на засоби в інших розділах. 

1.2.6 Реалізація Довідника ДЗР у ЕСОЗ

Довідник є ієрархічним, але в реальній практиці реабілітологів можливе використання коду будь-якого рівня класифікації (клас, підклас, розділ) в залежності від потреб опису реабілітаційного плана пацієнта. Суттєвою вимогою є необхідність витримування формату коду «ХХ ХХ ХХ» з обов’язковим використанням символів розмежування між двозначними кодами рівнів.

Структура коду дозволяє у майбутньому, у разі потреби, проводити:

  • додавання до списку кодів нових, не використаних раніше;

  • маркування кодів, по яким буде прийнято рішення щодо виключення їх з подальшого використання, але зі збереженням в складі довідника для зворотної сумісності раніше внесених даних (керування значенням is_active - ознаки поточної актуальності кожного коду );

  • додавання нових (четвертого, п’ятого та ін) рівнів кодування для національних або місцевих цілей.

  • No labels